Доктор медичних наук (1998), професор (2007), лікар-терапевт вищої категорії (1998), лікар загальної практики – сімейної медицини вищої категорії (2003), Заслужений лікар України (2001).
У 1981 р. закінчила Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця з відзнакою, в 1983 р. – клінічну ординатуру за фахом “внутрішні хвороби”. Працювала на посаді лікаря, молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника Відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів Інституту геронтології АМН СРСР, провідного наукового співробітника Інституту клінічної радіології Всесоюзного наукового центру радіаційної медицини АМН СРСР, лікаря-терапевта поліклініки № 2 ЛОО при Кабінеті Міністрів України. З 2002 р. – професор кафедри військової загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії.
Наукова діяльність присвячена дослідженню особливостей розвитку, перебігу та лікуванню захворювань внутрішніх органів у окремих категорій осіб (військовослужбовці, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, люди похилого та літнього віку). Є автором понад 300 наукових праць, в т.ч. 9 монографій, 4 навчальних посібників, 167 наукових статей. За останні 5 років – 2 монографії, 26 статей у виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України, 2 статті Scopus, 1 стаття Web of Science.
Бере активну участь у підготовці та атестації науково-педагогічних кадрів. Підготувала шість кандидатів наук та одного доктора медичних наук, 27 магістрів медицини. Впродовж восьми років була членом Спеціалізованої вченої ради СРД 26.717.01 при Українській військово-медичній академії. Натепер є членом Спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця, та Спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 при НМАПО ім. П.Л. Шупика.
Постійно бере участь у фахових з’їздах та конференціях, неодноразово виступала з доповідями. Брала участь в засіданнях робочих груп та розробці матеріалів для підготовки Уніфікованих клінічних протоколів первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, які затверджені МОЗ України.
Викладає дисципліну “Внутрішні хвороби”.
За результатами професійної діяльності нагороджена відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За сприяння Збройним Силам України» (2020 р), має Подяку від Київського міського голови та неодноразово нагороджена Почесними грамотами від директора Військово-медичного департаменту МО України та начальника Української військово-медичної академії.
Мороз Г.З. володіє широкими теоретичними знаннями, необхідними практичними навичками і досвідом лікування хворих.
https://orcid.org/0000-0003-4329-7193
Закінчила Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця з відзнакою у 1999 р. З 1999 по 2000 рік навчалася в інтернатурі на кафедрі госпітальної терапії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Отримала спеціалізацію «Терапія» та «Кардіологія», а згодом «Загальна практика-сімейна медицина». З 1999 р. по 2002 р. працювала у ГВКГ МО України на посаді лікаря-кардіолога-анестезіолога-реаніматолога у відділенні реанімації та інтенсивної терапії для терапевтичних хворих клініки кардіології. З 2002 року - викладач кафедри ВЗП-СМ УВМА, з 2006 р. працювала на посаді доцента, з 2015 р. по теперішній час - професор кафедри ВЗП-СМ.
У 2003 році захистила дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за темою «Функціональний стан шлуночків серця та мікроциркуляції у хворих на нестабільну стенокардію та його зміни в умовах терапії трансдермальними нітратами». У 2007 р. отримала вчене звання доцента. У 2019 році захистила дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за темою «Теоретичне узагальнення та медико-соціальне обґрунтування організації надання медичної допомоги військовослужбовцям із захворюваннями серцево-судинної системи (за досвідом проведення антитерористичної операції та Операції Об’єднаних сил)». Більше 10 років була секретарем кафедри ВЗП-СМ, з 2005 р. по 2019 р. час була секретарем комісії Державних випускних іспитів на кафедрі ВЗП-СМ УВМА.
Має вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» та «Кардіологія», спеціалізацію за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров'я». Є автором більше ніж 300 наукових праць, серед яких монографії та документи Міністерства охорони здоров'я України, 11 патентів на винаходи, монографії англійською мовою «Coronary Artery Diseases» (Хорватія, 2012) та «Cardiovascular pathology in combatants» (2018). Є лауреатом Премії Hans-Heinrich Reckeweg в Україні за 2004 р., та Головної премії Hans-Heinrich Reckeweg у Німеччині (2017).
Приймала безпосередню участь у фундації української версії американського кардіологічного журналу The Journal of American College of Cardiology, з 2008 по 2010 рік була виконавчим редактором цього журналу. З 2010 р. була виконавчим редактором, а з 2013 р. по 2018 р. - головним редактором журналу «Therapia. Український медичний вісник». У видавництві «Український медичний вісник» також займалась контролем якості перекладів з англійської мови. Виконавчий редактор щорічного збірника наукових праць «Сучасні аспекти військової медицини» та член Колегії редакційних консультантів часопису «Therapia. საქართველო» (Грузія).
Пройшла навчання та отримала сертифікати з основ риторики (Німеччина, 2002, 2004 рр.), ТУ «Актуальні питання аритмології» (Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка, 2002 р.), ТУ «Організація роботи військової ланки медичної служби» (Українська військово-медична академія, 2002 р.), проведення клінічних випробовувань за стандартами GСР (Україна, 2004; Хорватія, 2005, Угорщина, 2006), ТУ «Методологія добровільного консультування військовослужбовців з питань ВІЛ/СНІДу та ІПСШ» (Українська військово-медична академія, 2006 р.), ТУ «Викладач вищої військово-медичної школи» (Українська військово-медична академія, 2010 та 2020 р.), написання наукових робіт згідно вимог рецензованих іноземних видань (Україна, 2013), ТУ «Актуальні питання первинної допомоги у військовій частині в умовах пандемії COVID-19» (Українська військово-медична академія, 2020). Постійно вдосконалює знання шляхом відвідування науково-практичних заходів, в тому числі закордонних.
Має значний досвід публічних виступів, зокрема більше 80 доповідей на різних наукових медичних заходах в Україні та за кордоном. Є членом Європейських фахових організацій: European Society of Cardiology (ESC), European Association of Cardiovascular Imaging, Heart Failure Association, European Association of Preventive Cardiology, а також національних: Асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації превентивної та антиейджинг медицини. В межах міжнародного співробітництва виступала з науковими доповідями на заходах, що відбувались у Грузії, Німеччині.
Основним напрямком наукової діяльності є кардіологія: профілактика серцево-судинних захворювань, оптимізація медичної допомоги кардіологічним хворим на догоспітальному етапі та в умовах відділень невідкладної допомоги, оптимізація використання лікарських засобів у хворих кардіологічного профілю, особливості розвитку серцевої недостатності при різній кардіальній патології, стан серцево-судинної системи у поранених військовослужбовців в зоні АТО/ООС тощо.
https://orcid.org/0000-0003-3451-3317
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8273-0821 (н. 1967) – професор кафедри військової загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії (2009), доктор медичних наук (2021), доцент (2003), PhD (2011), лікар-дерматовенеролог вищої категорії (2002), член Європейської академії дерматології та венерології (2013), член колегії редакційних консультантів Українського медичного вісника Therapia (2014), редакційної колегії Українського журналу дерматології, венерології, косметології (2019). Дійсний член (академік) Міжнародної Академії культури безпеки, екології та здоров´я (2019).
У 1992 р. закінчив Київський державний медичний інститут ім. О.О. Богомольця.
З 1986 по 1988 р.р. проходив строкову військову службу в Збройних Силах на посаді фельдшера військової частини. В 1992-1994 р.р. навчався в клінічний ординатурі кафедри шкірних та венеричних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, в 1994 р. працював старшим лаборантом цієї кафедри. В 1994-1997 р.р. навчався в аспірантурі на кафедрі шкірних та венеричних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. З 1998 р. працює в Українській військово-медичній академії,
послідовно обіймаючи посади викладача (1998), старшого викладача (1998), доцента (1999) і професора – начальника курса дерматології та венерології (2009) кафедри військової загальної практики – сімейної медицини. Викладає дисципліну “шкірні і венеричні хвороби”.
Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидат медичних наук за темою “Аутоімуннокомплексна терапія акатолітичниї пузирчатки” захистив у 1997 році. Автор понад 200 наукових публікацій, в тому числі 5 – у виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus та Web of Science , серед яких:
• П.В. Федорич. Два етапи імунологічної реактивності при вульгарній пузирчатці // Лік. справа. – 1999. – № 3. – С. 107-109.
• Шкірні та венеричні хвороби. – Вінниця: “Нова книга”, 2006. – 421 с.
• Fedorych P.V., Mavrov G.I. (2018) The role of protozoal infestations in chronic inflammation exacerbations in patients with genitourinary pathology. “EURYKA: Helth Science”.
• Fedorych P.V., Mavrov G.I. (Number 5, 28 – 33. Doi: 10.21303/2504-5679.2018.00727.2018) Incidence of Sexually Transmitted Infections: Local Study in Ukraine. World Science. 8(36), Vol.2., 4 – 7. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30082018/6059
• Подольський Вл.В. Оптимізація лікування хронічних запальних захворювань статевих органів у жінок фертильного віку з урахуванням міжнародного досвіду: методичні рекомендації (№94/2017) / Вл.В. Подольський, В.В. Подольський, П.В. Федорич. – Київ. – 2018. – 12с.
• Федорич П.В. Явище антибіозу при трихомонадній інвазії сечостатевої системи. / П.В. Федорич // Медичні аспекти здоров’я чоловіка. - № 2 (29). – 2018. – С. 19 – 21. ISSN 2311-7931.
• Федорич П.В. Діагностика та лікування поєднаних уражень сечостатевої системи трихомонадами різних видів і мікроорганізмами, асоційованими з бактеріальним вагінозом. / П.В. Федорич// Врачебное дело. №5-6. – 2018. – С. 100 – 111. DOI: 10.31640/JVD.5-6.2018(18).
Основні напрямки наукової і практичної діяльності – бульозні дерматози, діагностика і лікування складних випадків шкірних захворювань і захворювань, що передаються статевим шляхом, сімейні інфекції сечостатевої системи.
Нагороджений медалями Міністерства оборони України (5), Української православної церкви (2); почесними грамотами Міністерства оборони України, Київського міського голови, Директора Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України, керівництва Української військово-медичної академії.
Керівник курсу військової неврології, доктор медичних наук (1990 р.), професор (2001р.), Заслужений лікар України 2005 р.
У 1972 році закінчила Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця. Працював на посадах інженера в Інституті кібернетики АН УРСР, лікаря-ординатора неврологічного відділення клінічної лікарні, асистентом кафедри неврології-1 Київського державного інституту удосконалення лікарів, доцентом кафедри неврології та рефлексотерапії Київського державного інституту удосконалення лікарів. З 1997 по 2001 рр. – професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії, а з 2001 р. – керівник курсу військової неврології при кафедрі військової загальної практики – сімейної медицини.
У 1990 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за темою “Етіологія, клініка і лікування розсіяного склерозу”. Під керівництвом Яроша О.О. захищено 3 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Має більше 170 опублікованих наукових праць, з них 17 за кордоном, співавтор 1 монографії, 8 методичних рекомендацій, “Уніфікованої програми з неврології для військових лікарів”, “Кваліфікаційних тестів по невропатології” та 2 інформаційних галузевих листів.
Нагороджений почесними грамотами Міністра оборони України, Київського міського голови, Директора Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України, керівництва Академії.
Регулярно приймає участь у фахових науково-практичних конференціях. Є членом асоціації лікарів-неврологів м. Києва.
Доктор медичних наук, доцент. Має вищу кваліфікаційну категорію за фахом “Акушерство і гінекологія”.
Стаж науково-педагогічної роботи у закладах вищої освіти більше 25 років.
У 1979 році закінчив Луганський медичний інститут.
У 1984 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему: “Влияние физиологических родов на лизосомальный апарат нейтрофильных лейкоцитов” та у 2011 р. дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему: “Роль циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів в механізмах порушень системної гемоваскулярної регуляції при пре еклампсії вагітних".
Працював лікарем, асистентом кафедри, старшим науковим співробітником ВНЦРМ АМН СРСР, старшим викладачем, доцентом кафедри військової хірургії Української військово-медичної академії.
Доктор медичних наук. Науковий напрям – генералізовані регуляторні реакції організму у фізіологічних та патологічних умовах.
Автор понад 100 наукових праць, в тому числі 1 підручника.
Викладає дисципліну “Акушерство і гінекологія”.
Неодноразово нагороджений ювілейними відзнаками і почесними грамотами Міністра оборони України, директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України та начальника Української військово-медичної академії. Має Подяку від Київського міського голови.
Доктор медичних наук (2019) має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальностю "Загальна практика-сімейна медицина".
У 2001 р. закінчила Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (м. Київ).
З 2001 по 2003 р.р. навчалася в інтернатурі на кафедрі загальної практики-сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика за спеціальністю – Загальна практика – сімейна медицина.
З 2003 року по 2015 рік – завідувач кабінету лікаря загальної практики-сімейного лікаря відділення загальнолікарської медичної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру „ГВКГ”
З 2015 року і по теперішній час – доцент кафедри військової загальної практики-сімейної медицини Української військово-медичної академії. Одночасно працює у Національного військово-медичного клінічного центру „ГВКГ” МО України на посаді лікаря-завідувача кабінету лікаря загальної практики-сімейного лікаря відділення загальнолікарської медичної допомоги.
Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидат медичних наук за темою «Наукове обґрунтування комплексу медико-організаційних заходів щодо підвищення якості лікування артеріальної гіпертензії у військовослужбовців» за спеціальністю соціальна медицина. Дисертація була захищена у спеціалізованій вченій раді Української військово-медичної академії. У 2010 році здобула науковий ступінь кандидата медичних наук.
В 2019 році захистила дисертацією на тему «Медико-соціальне обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців Збройних Сил України» та здобула науковий ступінь доктора медичних наук.
Є автором більше 70 наукових праць, серед яких, навчальні посібники (в тому числі рекомендовані ЦМК МОЗ України), інформаційні посібники для військовослужбовців, методичні рекомендації, патент на винахід.
Основні напрямки наукової і практичної діяльності – діагностика, лікування і профілактика серцево-судинних захворювань у військовослужбовців, оптимізація медичної допомоги хворим з кардіологічною патологією на рівні первинної медичної допомоги, стан серцево-судинної системи у військовослужбовців-учасників антитерористичної операції тощо.
Кандидат медичних наук (1999 р.), доцент (2014р.), лікар-невролог вищої категорії (2015 р.), лікар - нарколог (2011р.), лікар-медичний психолог(2014р.).
У 1986 році закінчила Тернопільський державний медичний інститут. Почала трудову діяльність у 1983р., під час навчання в Тернопільському державному медінституті (1980-1986рр.) з посади медичної сестри Тернопільської обласної клінічної лікарні. В 1986-1988рр. Проходила інтернатуру за спеціальністю “нервові хвороби” на базі Тернопільської психоневрологічної лікарні. В 1988-1992рр. працювала лікарем-неврологом Волочиської районної лікарні Хмельницької обл. В 1992-1994рр. Проходила клінічну ординатуру на кафедрі нервових хвороб Українського державного університету ім. О.О.Богомольця. З 1995-1999рр., на базі Інституту нейрохірургії АМН України ім. О.О. Ромоданова захистила кандидатську дисертацію (1999р.) за спеціальністю “нервові хвороби”. З 2001р. прийнята на роботу на службу в органи внутрішніх справ, де працювала: 2001-2005рр. - начальником неврологічного відділення госпіталю з поліклінікою ГУ МВС у м.Києві; з 2005-2010рр. - на посаді доцента кафедри судової медицини Національної академії внутрішніх справ; 2010-2014рр., після об'єднання кафедр - на посаді доцента кафедри криміналістики та судової медицини. Підполковник міліції. Нагороджена відзнакою МВС України «За відзнаку в службі» ІIІ ступеня. Автор і співавтор 24 наукових праць, в тому числі співавтор двох навчальних посібників. Основні напрямки наукової і практичної діяльності – діагностика, лікування і профілактика нервових хвороб, первинна та вторинна профілактика вживання психоактивних речовин, психотерапевтична корекція залежності від психоактивних речовин.
З 2017 року працює доцентом кафедри військової загальної практики-сімейної медицини УВМА. Регулярно приймає участь у фахових науково-практичних конференціях. Є членом асоціації лікарів-неврологів м. Києва. Викладає дисципліну “неврологія”. У 2020 році підтвердила вищу категорію з фаху «неврологія», пройшла тематичне удосконалення за темою «Викладач вищої військово медичної школи», приймала участь у написанні навчально-методичних рекомендацій: «Щодо порядку виявлення військовослужбовців, що перебувають в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння та алгоритму дій з ними». Методичні рекомендації, КМС.– К., 2020. – 58с Т.В. Куц, Ярош, Н.В. Галан, В.В. Дяченко, Г.В. та інші. Приймала участь у розробці навчальної програми з «Неврології» для лікарів військової загальної практики.
Кандидат медичних наук (2006), доцент кафедри ВЗП-СМ УВМА (2020), лікар-дерматовенеролог вищої категорії (2009), член Європейської академії дерматології та венерології (2016).
У 1999 р. закінчила Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.
1999-2000 р.р. проходила інтернатуру на кафедрі дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика;
2000-2002 рр. навчалась у клінічний ординатурі на кафедрі дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика;
2009 р. – спеціалізація «Патологічна анатомія» на кафедрі патологічної анатомії НМАПО ім.П.Л.Шупика;
2015 р. – спеціалізація «Дитяча дерматовенерологія» на кафедрі дерматовенерології НМАПО ім.П.Л. Шупика;
З 2011 по 2018рр. – асистент кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика;
З 2018р. – працює на кафедрі військової загальної практики-сімейної медицини Української військово-медичної академії на посаді доцента. Викладає дисципліну «Дерматовенерологія».
У 2006 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидат медичних наук за темою: «Клініко-епідеміологічна характеристика та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом». Автор понад 70 наукових праць, у тому числі 2 – у виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus та Web of Science.
Основні напрямки наукової і практичної діяльності – панч-біопсія та діагностичне патогістологічне дослідження шкіри та слизових при хронічних рідкісних захворюваннях дерматовенерологічного профілю, діагностика та лікування захворювань шкіри у дітей, діагностика та лікування захворювань шкіри та інфекцій, що передаються статевим шляхом у ВІЛ-інфікованих хворих.
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9913-0603
Кандидат медичних наук (1998 р.), доцент (2004 р.), лікар-терапевт вищої категорії (2002 р.), лікар загальної практики – сімейної медицини вищої категорії (2005 р.), лікар першої категорії з організації та управління охороною здоров’я (2013 р.).
У 1992 році закінчив Військово-медичну академію імені С.М. Кірова (м. Ленінград) з відзнакою. Служив на посадах начальника медичної служби надводного корабля, начальника терапевтичного відділення військово-морського госпіталю. З 1994 р. по 1997 роки навчався в ад’юнктурі Військово-медичного відділення при Українському державному медичному університеті імені О.О. Богомольця. Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за темою “Особливості клінічного перебігу та лікування цукрового діабету в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” захистив у 1998 році. З 1997 до 2001 року обіймав посади викладача, старшого викладача кафедри військової терапії військово-медичного інституту, начальника науково-дослідної лабораторії (бойової терапевтичної патології) наукового центру (військової медицини) Української військово-медичної академії. З 2001 року доцент, 2004 року заступник начальника, з 2013 року начальник кафедри військової загальної практики – сімейної медицини факультету підготовки військових лікарів Української військово-медичної академії. У 2020 році звільнився в запас, та продовжив роботу на кафедрі, як працівник ЗС України. Автор понад 400 наукових робіт, в т.ч. 2-х навчально-методичних посібників, 64 статей, 144 патентів на винаходи і корисні моделі, 12 авторських свідоцтв і 64 раціоналізаторських пропозицій. Викладає дисципліни “внутрішні хвороби”. Нагороджений ювілейними відзнаками і почесними грамотами Міністра оборони України, Київського міського голови та керівництва Академії. Дипломант і переможець І конкурсу наукових проектів Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації “Інтелект молодих – на службу столиці” (Київ, 2004, диплом); IV конкурсу науково-технічних проектів НАН України та Київської міської державної адміністрації “Інтелектуальний потенціал молодих вчених – місту Києву” (Київ, 2004, друга премія); конкурсу Президії АМН України (Київ, 2005, академічна премія); неодноразовий переможець конкурсів “Кращій винахід року у Збройних Силах України” (Київ, 2006-2008, 2010, 2012, 2015, 2017).
Полковник медичної служби у відставці (2004), лікар-терапевт вищої категорії (1998), лікар загальної практики – сімейної медицини вищої категорії (2005), лікар-інфекціоніст вищої категорії (2004). на кафедрі працює з 2004 року.
У 1979 р. закінчив Військово-медичний факультет при Куйбишевському медичному інституті, в 1987 – факультет керівного медичного складу Військово-медичної академії ім. Кірова (Ленінград).
З 1979 по 2004 р.р. проходив військову службу в Збройних Силах і Державній прикордонній службі України на посадах начальника медичного пункту військової частини, старшого ординатора і начальника терапевтичного відділення військових госпіталів, старшого ординатора і начальника інфекційного відділення Центрального госпіталю Державній прикордонній службі України.
Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Автор 28 наукових публікацій, серед яких 3 навчально-методичних посібники, 4 практичних рекомендацій, 9 науковий статей і 2 раціоналізаторські пропозиції.
Основні напрямки наукової і практичної діяльності – діагностика, лікування і профілактика інфекційних захворювань у військовослужбовців. Регулярно приймає участь у фахових науково-практичних конференціях.
Викладає дисципліни “Внутрішні хвороби”, “Інфекційні хвороби”.
Нагороджений ювілейними відзнаками Міністра оборони та Голови адміністрації Державної прикордонної служби України.
Полковник медичної служби в запасі, лікар-терапевт вищої категорії (2004), лікар загальної практики – сімейної медицини вищої категорії (2005), лікар-інфекціоніст.
У 1986 р. закінчив Військово-медичний факультет при Горьківському державному медичному інституті.
З 1995 по 1998 р.р. навчався в ад’юнктурі Військово-медичного відділення при Українському державному медичному університеті ім. О.О. Богомольця. З 1998 по 2004 р.р. послідовно обіймав посади викладача кафедри військової терапії, старшого викладача, доцента кафедри військової загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії.
В 1986-1995 роках проходив службу у військових частинах на посадах лікаря військової частини, ординатора, старшого ординатора і командира госпітального взводу окремого медичного батальйону.
Учасник бойових дій. В 1994 р. приймав участь в миротворчій місії під егідою ООН UNPROFOR (Косово, колишня Югославія).
Автор 23 наукових публікацій.
Основні напрямки наукової і практичної діяльності – діагностика, лікування і профілактика захворювань інфекційних хвороб у військовослужбовців. Регулярно приймає участь у фахових науково-практичних конференціях.
Викладає дисципліни “Внутрішні хвороби”, “Інфекційні хвороби”.
Нагороджений медалями “70 років Радянським Збройним Силам і ВМФ” (1987), “В службу миру” (1994), “Ветеран війни” (1996), “Ветеран Збройних сил” (2010).
полковник медичної служби (2001), лікар-терапевт вищої категорії (2000), лікар загальної практики – сімейної медицини вищої категорії (2005).
У 1980 р. закінчив Військово-медичний факультет при Куйбишевському медичному інституті.
З 1974-1978 р.р. навчався у Вінницькому медичному інституті. З 1980 по 1988 р.р. проходив військову службу в Забайкальському військовому окрузі, послідовно обіймаючи посади лікаря медичного пункту військової частини і начальника госпітального відділення медичної роти. У 1988-1992 р.р. проходив військову службу в Північній групі військ на посадах начальника терапевтичного відділення гарнізонного лазарету, старшого ординатора і начальника терапевтичного відділення групового військового госпіталю. В 1992-1994 р.р. проходив військову службу на посаді провідного фтизіатра Гадячського військового клінічного туберкульозного санаторію. З 1994 по 2004 р. проходив військову службу на посадах начальника терапевтичного відділення центру відновлювального лікування Головного військового клінічного госпіталю МО України, начальника терапевтичного відділення філій 11 Військового госпіталю, начальника медичного відділення клініки амбулаторної допомоги Головного військового клінічного госпіталю і начальника філії 11 Військового госпіталю.
Автор 34 наукових публікацій.
Основні напрямки наукової і практичної діяльності – діагностика, лікування і профілактика захворювань внутрішніх органів у військовослужбовців, нетрадиційні (не медикаментозні) методи лікування. Регулярно приймає участь у фахових науково-практичних конференціях.
Викладає дисципліну “Внутрішні хвороби”.
Неодноразово нагороджений ювілейними відзнаками і почесними грамотами Міністра оборони України, директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України та начальника Української військово-медичної академії.
Made with
HTML Maker